Фінансова звітність ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СІТІ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" затверджена керівником Товариства 30 січня 2026 року.

Концептуальною основою фінансової звітності за звітний період 2025 Рік є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена компанією з управління активами фінансова звітність Фонду чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СІТІ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» дотримувалася вимог національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СІТІ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ»діє на підставі Ліцензія НКЦПФР на здійснення професійної діяльності на ринках капіталу - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) АЕ № 294642 від «09» грудня 2014 р., строк дії: з 04.09.2013р. – необмежений.

Ця фінансова звітність стосується одного об'єкта господарювання. Фінансова звітність Корпоративного інвестиційного фонду є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Фонду для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень та підготовлена у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Рік, що закінчується 31 грудня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

1.Основа оцінки, застосована при складанні фінансової звітності Ця фінансова звітність підготовлена на основі амортизованої собівартості та справедливої вартості окремих фінансових інструментів відповідно до МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Оцінка справедливої вартості здійснюється з використанням методів оцінки фінансових інструментів, дозволених МСФЗ 13 «Оцінки за справедливою вартістю». Такі методи оцінки включають використання справедливої вартості як ціни, яка була б тримана за продаж активу, або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Зокрема, використання біржових котирувань або даних про поточну ринкову вартість іншого аналогічного за характером інструменту, аналіз дисконтованих грошових потоків або інші моделі визначення справедливої вартості. Передбачувана справедлива вартість фінансових активів і зобов’язань визначається з використанням наявної інформації про ринок і відповідних методів оцінки. 2. Загальні положення щодо облікових політик Облікова політика визначає сукупність принципів, методів та процедур, що використовуються Товариством для ведення бухгалтерського обліку основних операцій, складання та подання фінансової звітності Товариства. Облікова політика Товариства розроблена відповідно до вимог Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО) 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» та інших чинних Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСФЗ), зокрема, МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших події або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними. При виборі і застосуванні облікових політик Товариство керується відповідними стандартами та інтерпретаціями, з урахуванням роз'яснень щодо їх застосування, випущених Радою з МСФЗ. За відсутності конкретних стандартів та інтерпретацій, керівництво Компанії самостійно розробляє облікову політику та забезпечує її застосування таким чином, щоб інформація, яка надається у фінансовій звітності, відповідала концепції, принципам, якісним характеристикам та іншим вимогам МСФЗ. Облікова політика не підлягає зміні, за винятком таких випадків: - зміни облікової політики вимагають стандарти МСФЗ ; - зміна облікової політики призведе до того, що у фінансовій звітності буде представлена більш надійна і доречна інформація. У разі опублікування нового стандарту МСФЗ, зміни облікових політик здійснюються відповідності з його перехідними положеннями. Якщо новий стандарт не містить перехідних положень або перегляд облікової політики здійснюється добровільно, то зміна застосовується перспективно. Однакові політики застосовуються протягом кожного періоду та в проміжок часу від одного періоду до іншого, щоб користувачі фінансової звітності мали змогу порівняти фінансову звітність Товариства через якийсь час для визначення тенденцій у фінансову стані, фінансових результатах діяльності та грошових потоках. 3. Методи подання інформації у фінансових звітах Згідно МСФЗ та враховуючи НП(С)БО 1 Звіт про сукупний дохід передбачає подання витрат, визнаних у прибутку або збитку, за класифікацією, основаною на методі "функції витрат" або "собівартості реалізації", згідно з яким витрати класифікують відповідно до їх функцій як частини собівартості чи, наприклад, витрат на збут або адміністративну діяльність. Представлення грошових потоків від операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи надходжень грошових коштів чи виплат грошових коштів. Інформація про основні види грошових надходжень та грошових коштів формується на підставі облікових записів Товариства. 4. Основні принципи облікової політики: 4.1. Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансових звітів здійснюється з дотриманням принципів обачності, повного висвітлення, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, періодичності. 4.2. При відображенні в бухгалтерському обліку господарських операцій і подій необхідно застосовувати норми системи міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) та міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). 5. Використання оцінок і суджень Товариство використовує ряд оцінок і припущень щодо подання активів і зобов'язань та розкриття умовних активів і зобов'язань при підготовці даної фінансової звітності відповідно облікової політики, сформованої на основі МСФЗ. Фактичні результати можуть відрізнятися від зазначених оцінок. Допущення і зроблені на їх основі попередні оцінки постійно аналізуються на предмет необхідності їх зміни. Зміни в оцінках визнаються в тому звітному періоді, коли ці оцінки були переглянуті, і у всіх наступних періодах, порушених зазначеними змінами. Товариство здійснює оцінку та відображення активів і зобов’язань таким чином, щоб не переносити наявні фінансові ризики, які потенційно загрожують фінансовому стану Товариства, на наступні звітні періоди. Активи і зобов’язання Товариства первісно оцінюються під час їх придбання чи виникнення та в подальшому оцінюються на дату балансу за кожен звітний період відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності. 6. Класифікація активів та зобов’язань за строками погашення (поточні/ непоточні) здійснюється під час їх первинного визнання залежно від терміну існування, користування, володіння ними Товариством в порівнянні з їх операційним циклом. Тривалість операційного циклу складає один календарний рік. Тобто, на дату оприбуткування активи та зобов’язання класифікуються за строками: непоточні (більші одного року) та поточні (менші та рівні одному року). Для визначення дати визнання або погашення активів та зобов‘язань користуються договорами та чинним законодавством. 7. Товариством встановлена межа суттєвості для: - розкриття статей фінансової звітності (окремих об'єктів обліку, що належать до активів, зобов'язань та власного капіталу) – 5 відсотки від валюти балансу; - розкриття статей фінансової звітності (окремих видів доходів та витрат) – 2 відсотків від чистого прибутку (збитку) Товариства; Межа суттєвості для визнання придбаних активів у складі основних засобів чи нематеріальних активів становить 20 000,00 грн. 8. Активами визнаються такі ресурси, які контролюються Товариством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується приведе до збільшення економічних вимог.

Грошові кошти включають грошові кошти на поточних рахунках та депозитних рахунках до запитання, а також грошові кошти в касі. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається, як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше трьох місяців з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися у національній валюті, в іноземній валюті. Іноземна валюта – це валюта інша, ніж функціональна валюта, яка визначена в п.2.3 цих Приміток. Первісна оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Первісна оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті та банківських металах здійснюється у функціональній (національній) валюті за офіційними курсами Національного банку України (далі –НБУ). Подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості на дату оцінки. Подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті та банківських металах здійснюється у функціональній валюті за офіційним курсом НБУ на дату оцінки. Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлених депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю. У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках у банках в результаті призначення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в банківській установі тимчасової адміністрації подальша оцінка грошових здійснюється в сумі очікуваних надходжень грошових коштів з урахуванням ймовірності та строку їх повернення. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Товариство припиняє визнання фінансового активу тоді, коли спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від такого фінансового активу, або він передає фінансовий актив і таке передавання відповідає критеріям для припинення визнання. Товариство передає фінансовий актив тоді, коли воно передає договірні права на одержання грошових потоків від такого фінансового активу; або зберігає за собою договірні права на одержання грошових потоків від такого фінансового активу, але бере на себе договірне зобов'язання виплачувати грошові потоки одному або кільком одержувачам за угодою. Якщо Товариство зберігає за собою договірні права на одержання грошових потоків від фінансового активу («первісний актив»), але бере на себе договірне зобов'язання виплачувати ці грошові потоки одному або кільком суб'єктам господарювання («кінцеві одержувачі»), то Товариство розглядає цю операцію як передавання фінансового активу тоді й лише тоді, коли виконуються всі три наведені нижче умови: - Товариство не зобов’язане виплачувати суми кінцевим одержувачам, якщо від первісного активу йому не надійшли еквівалентні суми. Короткострокові аванси з правом повного відшкодування наданої суми з процентами, нарахованими за ринковими ставками, цю умову не порушують; - Положення договору про передавання активів забороняють Товариству продавати первісний актив або надавати його в заставу, крім його надання кінцевим одержувачам на забезпечення свого зобов'язання виплачувати їм грошові потоки; - Товариство зобов'язане переказувати всі грошові потоки, що були зібрані ним від імені кінцевих одержувачів, без суттєвої затримки. Крім того, Товариство не має права повторно інвестувати такі грошові потоки, за винятком інвестицій грошовими коштами та їх еквівалентами (згідно з визначенням, поданим у МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів») упродовж короткого розрахункового періоду від дати одержання коштів до дати обов'язкового їх переказу кінцевим одержувачам із передаванням процентів, одержаних від таких інвестицій, на користь кінцевих одержувачів. Якщо Товариство в основному передає всі ризики та вигоди від володіння фінансовим активом, то воно припиняє визнання фінансового активу та окремо визнає як активи або зобов'язання всі права та обов'язки, створені або збережені при передаванні. Передавання ризиків та вигод оцінюється шляхом порівняння вразливості Товариства до ризику пов’язаного з мінливістю сум і строків чистих грошових потоків від переданого активу (до та після передання). Товариство в основному зберігає за собою всі ризики та вигоди від володіння фінансовим активом, якщо його вразливість до мінливості теперішньої вартості майбутніх чистих грошових потоків від фінансового активу не зазнає значних змін унаслідок передавання (наприклад, через те, що Товариство продало фінансовий актив на умовах угоди про його зворотній викуп за фіксованою ціною або за ціною продажу плюс дохід позикодавця). Якщо Товариство має практичну здатність продати актив у цілому незв'язаній третій стороні й має змогу втілити цю можливість у життя в односторонньому порядку та без потреби у встановленні додаткових обмежень на передавання, то Товариство контроль за собою не зберегло. У всіх решті випадків Товариство зберігає за собою контроль.

Грошові кошти включають грошові кошти на поточних рахунках та депозитних рахунках до запитання, а також грошові кошти в касі. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається, як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше трьох місяців з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися у національній валюті, в іноземній валюті. Іноземна валюта – це валюта інша, ніж функціональна валюта, яка визначена в п.2.3 цих Приміток. Первісна оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Первісна оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті та банківських металах здійснюється у функціональній (національній) валюті за офіційними курсами Національного банку України (далі –НБУ). Подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості на дату оцінки. Подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті та банківських металах здійснюється у функціональній валюті за офіційним курсом НБУ на дату оцінки. Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлених депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю. У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках у банках в результаті призначення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в банківській установі тимчасової адміністрації подальша оцінка грошових здійснюється в сумі очікуваних надходжень грошових коштів з урахуванням ймовірності та строку їх повернення. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду

Товариство веде облік виплат персоналу відповідно до МСБО 19 «Виплати працівникам». До виплат персоналу належать: - заробітна плата (основна та додаткова); - виплата за невідпрацьований час; - премії та інші заохочувальні виплати; - виплати при звільненні; - інші виплати. Облік заробітної плати ведеться в розрізі кожного працівника. Товариство проводить нарахування заробітної плати двічі на місяць.

Витрати — це зменшення активів або збільшення зобов'язань, наслідком якого є зменшення власного капіталу, крім як унаслідок здійснення розподілу держателям вимог до власного капіталу. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів. Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов’язання без визнання активу. Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи. Коли передбачається, що економічні вигоди виникнуть в декількох звітних періодах, витрати визнаються у звіті про сукупний дохід на основі процедури систематичного і раціонального розподілу. Витрати, пов'язані з використанням активів, наприклад, знос і амортизація, визнаються в звітних періодах, в яких були отримані економічні вигоди, пов'язані з цими об'єктами. Визначення фінансового результату проводиться на кожну звітну дату.

Методики оцінювання та вхідні дані для складання оцінок за справедливою вартістю Товариство здійснює виключно безперервні оцінки справедливої вартості активів та зобов’язань, тобто такі оцінки, які вимагаються МСФЗ 9 та МСФЗ 13 у звіті про фінансовий стан на кінець кожного звітного періоду. Відповідно до МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» справедлива вартість – це ринкова оцінка, а не оцінка з урахуванням специфіки суб'єкта господарювання. Для деяких активів та зобов’язань може бути ринкова інформація або ринкові операції, інформація про які є відкритою. Для інших активів та зобов’язань може не бути ринкової інформації або ринкових операцій, інформація про які є відкритою. Проте мета оцінки справедливої вартості в обох випадках однакова – визначити ціну, за якою відбувалася б звичайна операція продажу активу чи передачі зобов’язання між учасниками ринку на дату оцінки за нинішніх ринкових умов (тобто, вихідну ціну на дату оцінки з точки зору учасника ринку, який утримує актив або має зобов’язання). Якщо ціна на ідентичний актив або зобов’язання не є відкритою, Товариство оцінює справедливу вартість, користуючись іншим методом оцінювання, який максимізує використання відповідних відкритих вхідних даних та мінімізує використання закритих вхідних даних. Оскільки справедлива вартість – це оцінка на основі даних ринку, то її оцінюють, використовуючи припущення, які використовували б учасники ринку, складаючи ціну активу або зобов’язання, в тому числі припущення про ризик. Оцінка справедливої вартості – це оцінка конкретного активу або зобов’язання. Тому, оцінюючи справедливу вартість, Товариство бере до уваги ті характеристики активу або зобов’язання, які учасники ринку взяли б до уваги, визначаючи ціну активу або зобов’язання на дату оцінки. До таких характеристик належать, такі: а) стан та місце розташування активу; та б) обмеження, якщо вони є, на продаж або використання активу. З метою підвищення узгодженості та зі ставності оцінок справедливої вартості та пов’язаного з ним розкриття інформації, Товариство використовує ієрархію справедливої встановлену МСФЗ 13 (Параграф 76-90). Вхідні дані 1-го рівня Вхідні дані 1-го рівня – це ціни котирування на активних ринках на ідентичні активи або зобов’язання, до яких суб'єкт господарювання може мати доступ на дату оцінки. Ціна котирування на активному ринку є найнадійнішим свідченням справедливої вартості і за наявності має бути використана без коригування для оцінки справедливої вартості. Вхідні дані 2-го рівня Вхідні дані 2-го рівня – це вхідні дані (окрім цін котирування, віднесених до 1-го рівня), які можна спостерігати для активу чи зобов’язання, прямо або опосередковано. Якщо актив або зобов’язання має визначений (контрактний) строк, то вхідні дані 2-го рівня повинні бути відкритими протягом практично всього строку цього активу чи зобов’язання. До вхідних даних 2-го рівня належать: - ціни котирування на подібні активи чи зобов’язання на активних ринках; - ціни котирування на ідентичні або подібні активи чи зобов’язання на ринках, які не є активними; - вхідні дані, окрім цін котирування, які можна спостерігати для актива чи зобов’язання, наприклад: - ставки відсотка та криві дохідності, що спостерігаються на звичайних інтервалах котирування; - допустима змінність; та кредитні спреди; - вхідні дані, підтверджені ринком. Коригування вхідних даних 2-го рівня буде різним залежно від чинників, характерних для активу чи зобов’язання. До таких чинників належать, зокрема, такі: а) стан та місце розташування активу; б) те, якою мірою вхідні дані пов’язані з об’єктами, які можна порівняти з даним активом чи зобов’язанням; в) обсяг або рівень діяльності на ринках, на яких можна спостерігати вхідні дані. Коригування вхідних даних 2-го рівня, які є важливими для всієї оцінки, може привести до того, що оцінка справедливої вартості належатиме до категорії 3-го рівня ієрархії справедливої вартості, якщо коригування використовує значні закриті дані. Вхідні дані 3-го рівня Вхідні дані 3-го рівня – це вхідні дані для активу чи зобов’язання, яких немає у відкритому доступі. Закриті вхідні дані Товариство використовує для оцінки справедливої вартості, якщо відповідних відкритих даних немає, що передбачається в ситуаціях, коли діяльність ринку для активу або зобов’язання на дату оцінки незначна, або її взагалі немає. Проте, мета оцінки справедливої вартості лишається такою ж, тобто ціна виходу на дату оцінки з позиції учасника ринку, який утримує актив чи несе зобов’язання. Отже, закриті вхідні дані мають відображати припущення, які використовували б учасники ринку, встановлюючи ціну на актив або зобов’язання, в тому числі припущення про ризик. Товариство формує закриті вхідні дані, користуючись найкращою інформацією, наявною за даних обставин, яка може включати власні дані Товариства. У процесі формування закритих вхідних даних Товариство може розпочати зі своїх власних даних, але має скоригувати ці дані, якщо доступна у розумних межах інформація свідчить про те, що інші учасники ринку використали б інші дані або Товариство має щось особливе, чого немає у інших учасників ринку (наприклад, притаманну суб'єктові господарювання синергію).

Класифікація фінансових активів Товариство класифікує фінансові активи як такі, що надалі оцінюються за амортизованою собівартістю, справедливою вартістю через інший сукупний дохід або справедливою вартістю через прибуток або збиток, на основі обох таких критеріїв: а) бізнес - моделі суб'єкта господарювання з управління фінансовими активами; та б) установленими договором характеристиками грошових потоків за фінансовим активом. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою со6iвартiстю в разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: а) фінансовий актив утримується в рамках бiзнес-моделi, метою якої є утримання фінансових активів для одержання договірних грошових потоків; i б) договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: а) фінансовий актив утримується в рамках бiзнес-моделi, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків, так i шляхом продажу фінансових активів, i б) договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Основна сума - це справедлива вартість фінансового активу при первісному визнанні. Проценти складаються з компенсації за часову вартість грошей, за кредитний ризик, пов'язаний із заборгованiстю за основною сумою протягом певного періоду, а також за інші основні ризики кредитування та витрати, а також із маржі при6утку. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо він не оцінюється за амортизованою собiвартiстю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Однак, Товариство може на власний розсуд прийняти під час первісного визнання певних інвестицій в інструменти власного капіталу, які в іншому випадку оцінювалися б за справедливою вартістю через прибуток або збиток, безвідкличне рішення про відображення подальших змін справедливої вартості в іншому сукупному доході Незважаючи на положення пунктів 4.1.1-4.1.4 МСФЗ 9, Товариство під час первісного визнання має право безвідклично призначити фінансовий актив як такий, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо таке рішення усуває або значно зменшує невідповідність в оцінці або визнанні (яку подекуди називають «неузгодженістю обліку»), що в іншому випадку виникла б при оцінці активів а6о зо6ов'язань, або при визнанні прибутків i збитків за ними на різних основах.

Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов’язання коли стає стороною контрактних положень щодо цього інструмента. Звичайне придбання або продаж фінансових інструментів визнається за датою розрахунку. За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов’язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов’язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов’язань більше 12 місяців). Товариство класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: моделі бізнесу суб’єкта господарювання для управління фінансовими активами та характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу. Товариство визнає такі категорії фінансових активів: - фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку або у сукупному доході, рішення про що приймається під час первісного визнання активу, що не утримуватиметься для торгівлі; - фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю. Облік фінансових активів припиняється у випадку припинення прав на отримання грошового потоку від відповідного фінансового активу або за умов передачі Товариством всіх ризиків та вигод. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю, якщо він придбавається з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, який обліковується за амортизованою вартістю.

До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться акції, паї (частки) господарських товариств, облігації що утримуються з метою подальшої реалізації . Після первісного визнання Товариство оцінює їх за справедливою вартістю. Справедлива вартість акцій та облігацій які внесені до біржового списку організатора торгівлі, проводиться за офіційним біржовим курсом, оприлюдненим відповідно до вимог законодавства. Якщо акції та облігації обертаються більш як на одній фондовій біржі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Товариство зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок. При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних. Якщо є підстави вважати, що балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої, Товариство визначає справедливу вартість за допомогою інших методів оцінки. Відхилення можуть бути зумовлені значними змінами у фінансовому стані емітента та/або змінами кон’юнктури ринків, на яких емітент здійснює свою діяльність, а також змінами у кон’юнктурі фондового ринку. Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі фінансових активів емітентів, які включені до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, Товариство проводить аналіз щодо строків відновлення обігу таких фінансових активів, перевіряє інформацію щодо подання фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, аналізує ймовірність надходження майбутніх економічних вигід.

Товариство здійснює класифікацію всіх фінансових зобов'язань як таких, що в подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю, за винятком: а) фінансових зобов'язань, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Такі зобов'язання, включаючи похідні інструменти, що є зобов'язаннями, надалі оцінюються за справедливою вартістю; б) фінансових зобов'язань, що виникають у разі невідповідності передавання фінансового активу критеріям для припинення визнання або в разі застосування підходу подальшої участі. в) договорів фінансової гарантії, Після первісного визнання емітент такого договору (якщо не застосовується підпункт а) або б) надалі оцінює його за більшою з таких сум: - сумою резерву під збитки, визначеною згідно з розділом 5.5 МСФЗ 9, i - первісно визнаною сумою за вирахуванням, за потреби, сукупного розміру доходу, визнаного згідно з принципами МСФЗ 15. г) зобов'язань із надання позики за ставкою відсотка, нижчою від ринкової, емітент такого зобов'язання (якщо не застосовується підпункт а) надалі оцінює його за більшою з таких сум: - сумою резерву під збитки, визначеною згідно з розділом 5.5 МСФЗ 9, i - первісно визнаною сумою за вирахуванням, за потреби, сукупного розміру доходу, визнаного згідно з принципами МСФЗ 15. д) умовної компенсації, визнаного набувачем при об’єднанні бізнесу, до якого застосовується МСФЗ 3. Така умовна компенсація надалі оцінюється за справедливою вартістю з визнанням змін у прибутку або збитку. Можливість призначення фінансового зобов'язання як такого, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток Товариство має право під час первісного визнання безвідклично призначити фінансове зобов'язання як таке, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо це дозволено пунктом 4.3.5 МСФЗ 9 або якщо таке рішення забезпечує надання більш доречної інформації через одну з таких причин: а) воно усуває або значно зменшує невідповідність в оцінці або визнанні (яку подекуди називають «неузгодженістю обліку»), що в іншому випадку виникла б при оцінці активів або зобов'язань, або при визнанні прибутків i збитків за ними на різних основах; або б) група фінансових зобов'язань або фінансових активів i фінансових зобов'язань перебуває в управління, а її показники ефективності оцінюються на основі справедливої вартості згідно з документально оформленою стратегією управління ризиком або стратегією інвестування, причому інформація про групу для внутрішнього користування подається на цій основі провідному управлінському персоналу суб'єкта господарювання (згідно з визначенням, наведеним у МСБО 24 «Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін .

Функціональною валютою є гривня

Товариство відображає активи у фінансовій звітності з урахуванням знецінення, яке обліковується відповідно до МСБО 36 «Зменшення корисності активів». На дату складання фінансової звітності Товариство визначає наявність ознак знецінення активів: - зменшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду на істотну величину, ніж очікувалося; - старіння або фізичне пошкодження активу; - істотні негативні зміни в ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє Товариство, що сталося протягом звітного періоду або очікувані найближчим часом; - збільшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотка, яке може суттєво зменшити суму очікуваного відшкодування активу; - перевищення балансової вартості чистих активів над їх ринковою вартістю; - суттєві зміни способу використання активу протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які негативно впливають на діяльність Товариства.

Відносно фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю, Фонд на дату виникнення фінансових активів та на кожну звітну дату визначає рівень кредитного ризику. Фонд визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовими активами, які оцінюються за амортизованою вартістю, у розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансового активу (при значному збільшенні кредитного ризику/для кредитно-знецінених фінансових активів) або 12-місячними очікуваними кредитними збитками (у разі незначного зростання кредитного ризику). Зазвичай очікується, що очікувані кредитні збитки за весь строк дії мають бути визнані до того, як фінансовий інструмент стане прострочений. Як правило, кредитний ризик значно зростає ще до того, як фінансовий інструмент стане простроченим або буде помічено інші чинники затримки платежів, що є специфічними для позичальника, (наприклад, здійснення модифікації або реструктуризації). Кредитний ризик за фінансовим інструментом вважається низьким, якщо фінансовий інструмент має низький ризик настання дефолту, позичальник має потужній потенціал виконувати свої договірні зобов'язання щодо грошових потоків у короткостроковій перспективі, а несприятливі зміни в економічних і ділових умовах у довгостроковій перспективі можуть знизити, але не обов’язково здатність позичальника виконувати свої зобов'язання щодо договірних грошових потоків. Фінансові інструменти не вважаються такими, що мають низький кредитний ризик лише на підставі того, що ризик дефолту за ними є нижчим, ніж ризик дефолту за іншими фінансовими інструментами Фонду або ніж кредитний ризик юрисдикції, в якій Фонд здійснює діяльність. Очікувані кредитні збитки за весь строк дії не визнаються за фінансовим інструментом просто на підставі того, що він вважався інструментом із низьким кредитним ризиком у попередньому звітному періоді, але не вважається таким станом на звітну дату. У такому випадку Фонд з'ясовує, чи мало місце значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання, а отже чи постала потреба у визнанні очікуваних кредитних збитків за весь строк дії. Очікувані кредитні збитки відображають власні очікування Фонду щодо кредитних збитків. Товариство відносно дебіторської заборгованості у вигляді наданих позик має наступну модель розрахунку збитку від знецінення фінансового активу: - при наданні позики юридичній особі в якій фонд володіє щонайменше 10 % статутного капіталу, та яка має фінансові показники діяльності, що відповідають встановленим нормативам на дату надання такої позики резерв збитків розраховується в залежності від строку на який надається позики (при наданні позики на термін від 1 да 36 місяців розмір збитку складає 0%, від 36 до 60 місяців – 1% від суми наданої позики, а також нарахованих відсотків на позику, більше 60 місяців -2%); Товариство відносно заборгованості у вигляді відсотків за відсотковими облігаціями, що нараховуються та виплачуються емітентом держателю облігацій згідно реєстру, станом на дату закінчення відсоткового періоду згідно Проспекту емісії має наступну модель нарахування резерву сумнівних боргів: - при простроченні виплати відсотків терміном до 1 року розмір резерву складає-1%, - при простроченні виплати відсотків терміном від 1 до 2 років розмір резерву складає-3%, - при простроченні виплати відсотків терміном від 2 до 3 років розмір резерву складає-50%;

Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітний період. Поточні витрати Товариства за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу. Поточний податок за поточний і попередні періоди Товариство визнає як зобов'язання на суму, що не була сплачена. Якщо вже сплачена сума податків за поточний та попередній періоди перевищує суму, яка підлягає сплаті за ці періоди, то перевищення визнається як актив.

Забезпечення визнаються, коли Товариство має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж неможливо), що погашення зобов'язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов'язання. Товариство також створює резерв витрат на оплату щорічних (основних та додаткових) відпусток. Розмір відрахувань до резерву відпусток, включаючи відрахування на соціальне страхування з цих сум, розраховуються кожного місяця. У разі необхідності робиться коригуюча проводка в бухгалтерському обліку згідно даних інвентаризації резерву відпусток.

Якщо, Товариство проводить перекласифiкацiю фінансових активів, він застосовує перекласифiкацiю перспективно, починаючи з дати перекласифікації. Товариство не переглядає визнані раніше прибутки, збитки (включаючи прибутки або збитки від зменшення корисності), або проценти. Якщо Товариство здійснює перекласифiкацiю фінансового активу з категорій тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, до категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, то його справедлива вартість оцінюється станом на дату перекласифiкації. Будь-який прибуток або збиток, що виник із різниці між попередньою амортизованою собівартістю фінансового активу та його справедливою вартістю, визнається в прибутку або збитку. Якщо Товариство здійснює перекласифiкацiю фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, до категорії тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, то його справедлива вартість станом на дату перекласифiкації стає його новою валовою балансовою вартістю. Якщо Товариство здійснює перекласифiкацiю фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, до категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, то його справедлива вартість оцінюється станом на дату перекласифiкації. Будь-який прибуток або збиток, що виник із різниці між попередньою амортизованою собівартістю фінансового активу та його справедливою вартістю, визнається в іншому сукупному доході. Ефективна ставка відсотка та оцінка очікуваних кредитних збитків у результаті перекласифікацій коригуванню не підлягають. Якщо Товариство здійснює перекласифiкацiю фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, в категорію тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, то фінансовий актив перекласифiковується за своєю справедливою вартістю станом на дату перекласифiкації. Однак, кумулятивний прибуток або збиток, що був раніше визнаний в іншому сукупному доході, виключається з власного капіталу та відповідно коригується справедлива вартість фінансового активу станом на дату перекласифікації. Внаслідок цього фінансовий актив оцінюється станом на дату перекласифiкацiї так, ніби він завжди оцінювався за амортизованою собівартістю. Таке коригування впливає на інший сукупний дохід, але не позначається на прибутку або збитку, а тому не є коригуванням перекласифiкацiї. Ефективна ставка відсотка та оцінка очікуваних кредитних збитків у результаті перекласифікацій коригуванню не підлягають. Якщо Товариство здійснює перекласифiкацiю фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, у категорію тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, то фінансовий актив i надалі оцінюється за своєю справедливою вартістю. Якщо Товариство здійснює перекласифiкацiю фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, у категорію тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, то фінансовий актив i надалі оцінюється за своєю справедливою вартістю. Кумулятивний прибуток або збиток, що був раніше визнаний в іншому сукупному доході, перекласифiковується з власного капіталу в прибуток або збиток як коригування перекласифікації станом на дату перекласифiкації. Зобов’язання, призначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Товариство відображає прибуток або збиток за фінансовим зобов'язанням, призначеним як таке, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, у такому порядку: а) сума зміни справедливої вартості фінансового зобов'язання, обумовлена змінами в кредитному ризику за таким зобов'язанням, відображається в іншому сукупному доході, а б)залишок суми зміни справедливої вартості зобов'язання відображається в прибутку або збитку, якщо підхід до впливу змін у кредитному ризику за зобов'язанням, описаний у підпункті «а», не призводить до виникнення або збільшення неузгодженості обліку в прибутку або збитку (а в такому разі застосовується пункт 5.7.8 МСФЗ 9). Якщо дотримання даних вимог може призвести до виникнення або збільшення неузгодженості обліку в прибутку або збитку, то Товариство відображає всі прибутки або збитки за таким зобов'язанням (у тому числі, впливу змін у кредитному ризику за таким зобов'язанням) у прибутку або збитку

На вимогу МСБО 24 «Розкриття інформації щодо зв’язаних сторін» надається наступна інформація про суми дебіторської або кредиторської заборгованості, що утворилася в результаті операцій з пов’язаними сторонами. Для цілей цієї фінансової звітності сторони вважаються пов’язаними, якщо одна з них має можливість контролювати іншу сторону або чинить істотний вплив на іншу сторону при прийнятті фінансових та операційних рішень. При розгляді взаємовідносин з кожною можливою пов’язаною стороною особлива увага приділяється сутності відносин, а не лише їх юридичній формі. Пов'язані сторони можуть бути залучені в операції, що не здійснювалися б з непов'язаними сторонами, операції з пов'язаними сторонами можуть здійснюватися на таких умовах і на такі суми, які неможливі в операціях з непов'язаними сторонами. До пов'язаних сторін належать: - Особи, які прямо або опосередковано контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Товариством; - асоційовані компанії; - спільні підприємства, у яких Товариство є контролюючим учасником; - члени провідного управлінського персоналу Товариства; - близькі родичі особи, зазначеної вище; - компанії, що контролюють Товариства, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Товаристві; - програми виплат по закінченні трудової діяльності працівників Товариства або будь-якого іншого суб’єкта господарювання, який є пов’язаною стороною Товариства.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СІТІ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ"

Товариство зареєстровано, як суб’єкт господарювання 08.07.2008 року, номер запису 1 070 102 0000 033657

Товариство з обмеженою відповідальністю

Україна

бульвар Лесі Українки, буд. 7 Б, Літера А, оф. 157, ПЕЧЕРСЬКИЙ р-н, м. КИЇВ, М.КИЇВ обл., 01133

бульвар Лесі Українки, буд. 7 Б, Літера А, оф. 157, ПЕЧЕРСЬКИЙ р-н, м. КИЇВ, М.КИЇВ обл., 01133

Філіали відсутні

Предметом діяльності Товариства є: - управління активами інституційних інвесторів (інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів), недержавних пенсійних фондів, страхових компаній). Може бути управління іпотечним покриттям. Діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) становить виключний вид професійної діяльності та не може поєднуватись з іншими видами професійної діяльності на фондовому ринку, крім випадків, передбачених чинним законодавством. При здійсненні діяльності з управління активами інститутів спільного інвестування Товариство має право: - створювати за власною ініціативою ІСІ; - надавати позику за рахунок активів венчурних ІСІ, які знаходяться в управлінні Товариства; - випускати інвестиційні сертифікати утворених ним пайових інвестиційних фондів; - розміщувати та викуповувати цінні папери ІСІ, активи яких перебувають в управлінні Товариства; - надавати консалтингові послуги з питань функціонування фондового ринку та управління активами. Товариство має право одночасно здійснювати управління активами кількох інвестиційних та/або пенсійних фондів. Управління активами корпоративних інвестиційних фондів, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній Товариство здійснює на підставі відповідних договорів. Основні види діяльності за КВЕД-2010 66.30 Управління фондами; 64.30 Трасти, фонди та подібні фінансові суб’єкти; 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) н.в.і.у. ; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення

Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО станом на 01 січня 2025 року, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.

Відхилення від МСФЗ відсутні

Відхилення від МСФЗ відсутні

Відхилення від МСФЗ відсутні

Відхилення від МСФЗ відсутні

Цю фінансову звітність підготовлено на основі припущення щодо здатності продовжувати свою діяльність на безперервній основі, що передбачає реалізацію активів і погашення зобов’язань під час звичайної господарської діяльності. Управлінський персонал Товариства не має намірів або потреби ліквідовуватися, чи суттєво звужувати масштаби діяльності. 24 лютого 2022 року російська Федерація розпочала широкомасштабне військове вторгнення в Україну по всій довжині спільного кордону – з території росії, Білорусі, а також анексованого Криму. Початок війни росії проти України вносить велику невизначеність щодо подальшого розвитку бізнесу, вплив війни на бізнес залежить від розвитку подій на фронтах. У зв’язку з військовою агресією російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, Торгово-промислова палата визнає військову агресію російської Федерації проти України форс-мажорними обставинам. Зазначені обставини є форс-мажорними (надзвичайними, невідворотними) з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення для всіх без винятку суб’єктів господарювання. У ситуації різкого обмеження можливостей для здійснення повноцінної фінансового-господарської діяльності, пов’язаної з майбутнім розвитком військових дій та їх тривалістю, об’єктивно зростають ризики суттєвої невизначеності щодо можливості Товариства продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Управлінський персонал провів оцінку обґрунтованості застосування ним принципу безперервності діяльності. Товариство не має залежності від російських та білоруських ринків, в структурі бенефіціарної власності Товариства, клієнтів або постачальників, прямих чи непрямих зв’язків з відомими політично значущими особами (PEP) або організаціями на предмет прихованого зв’язку з білоруськими чи російськими фізичними та юридичними особами, які підпадають під санкції відсутні. Товариство не зазнало фізичних втрат внаслідок військових дій та не має активів в зоні бойових дій. Зважаючи на складні воєнно-політичні обставини в країні, Товариство за необхідності може прийняти рішення про оцінку вартості, ймовірною може бути і модифікація фінансового активу, продаж, тощо. Управлінським персоналом було розглянуто вплив війни та ідентифіковано суттєві невизначеності, які могли б поставити під значний сумнів здатність Товариства безперервно продовжувати діяльність. Ключовим управлінським персоналом було проведено аналіз чутливості кількох можливих сценаріїв, щоб визначити, чи існує суттєва невизначеність щодо здатності Товариства продовжувати діяльність на безперервній основі. При проведенні оцінки здатності Товариства продовжувати діяльність безперервно управлінський персонал врахував всю доступну інформацію за звітний період та після закінчення звітного періоду до дати випуску фінансової звітності. На підставі здійсненого аналізу наявної інформації та подій, управлінський персонал вважає, що Товариство може продовжувати свою діяльність на безперервній основі у зв’язку з наступним: - Товариством не було втрачено основного ринку та ключових клієнтів; - доходи Товариства та грошові надходження від операційної діяльності за звітний період не зазнали зниження, у порівнянні з порівняльним періодом попереднього року. - розмір доходів співставний з розміром витрат, що дозволяє отримувати операційний прибуток; - вартість активів, що використовуються для генерування грошових потоків не зменшилась; - відсутні факти пошкодження активів підприємства або втрата контролю над певними активами. Отже, станом на дату надання інформації, чинники, які би суттєво вплинули на діяльність Товариства – відсутні. Але, цей вплив потрібно регулярно переглядати, оскільки подальший розвиток, тривалість та вплив війни неможливо передбачити. Таким чином, Товариство має намір продовжувати свою діяльність на безперервній основі щонайменше найближчі 12 місяців (але не обмежуючись цим періодом), та залежно від впливу війни на його фінансову діяльність, який буде залежати від конкретних обставин, має розкривати у примітках до фінансової звітності інформацію щодо потенційного впливу на наступний звітний період. Таким чином, Фінансова звітність не містить будь-яких коригувань відображених сум активів, які були б необхідні, якби Товариство було неспроможне продовжувати свою діяльність в майбутньому.

В процесі складання фінансової звітності на підставі затвердженої облікової політики керівництво Товариства застосувало наступні судження, які мають значний вплив на суми, визнані в фінансовій звітності: Судження щодо справедливої вартості активів Товариства Справедлива вартість інвестицій, що активно обертаються на організованих фінансових ринках, розраховується на основі поточної ринкової вартості на момент закриття торгів на звітну дату. В інших випадках оцінка справедливої вартості ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам, та інших факторів з врахуванням вимог МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості». Судження щодо змін справедливої вартості фінансових активів Керівництво Товариства вважає, що облікові оцінки та припущення, які мають відношення до оцінки фінансових інструментів, де ринкові котирування не доступні, є ключовим джерелом невизначеності оцінок, тому що: - вони з високим ступенем ймовірності зазнають змін з плином часу, оскільки оцінки базуються на припущеннях керівництва щодо відсоткових ставок, волатильності, змін валютних курсів, показників кредитоспроможності контрагентів, коригувань під час оцінки інструментів, а також специфічних особливостей операцій; - вплив зміни в оцінках на активи, відображені в звіті про фінансовий стан, а також на доходи (витрати) може бути значним. Розуміючи важливість використання облікових оцінок та припущень щодо справедливої вартості фінансових активів в разі відсутності вхідних даних щодо справедливої вартості першого рівня, Керівництво Товариства планує використовувати оцінки та судження які базуються на професійній компетенції працівників Товариства, досвіді та минулих подіях, а також з використанням розрахунків та моделей вартості фінансових активів. Залучення зовнішніх експертних оцінок щодо таких фінансових інструментів де оцінка, яка базується на професійній компетенції, досвіді та розрахунках є недостатньою, на думку Керівництва є прийнятним та необхідним. Використання різних маркетингових припущень та/або методів оцінки також може мати значний вплив на передбачувану справедливу вартість. Судження щодо очікуваних термінів утримування фінансових інструментів Керівництво Товариства застосовує професійне судження щодо термінів утримання фінансових інструментів, що входять до складу фінансових активів. Професійне судження за цим питанням ґрунтується на оцінці ризиків фінансового інструменту, його прибутковості й динаміці та інших факторах. Проте існують невизначеності, які можуть бути пов’язані з призупиненням обігу цінних паперів, що не є підконтрольним керівництву Товариства фактором і може суттєво вплинути на оцінку фінансових інструментів. Судження щодо виявлення ознак знецінення активів Відносно фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю, Товариство на дату виникнення фінансових активів та на кожну звітну дату визначає рівень кредитного ризику. Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовими активами, які оцінюються за амортизованою вартістю, у розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансового активу(при значному збільшенні кредитного ризику/для кредитно-знецінених фінансових активів) або 12-місячними очікуваними кредитними збитками (у разі незначного зростання кредитного ризику). Зазвичай очікується, що очікувані кредитні збитки за весь строк дії мають бути визнані до того, як фінансовий інструмент стане прострочений. Як правило, кредитний ризик значно зростає ще до того, як фінансовий інструмент стане простроченим або буде помічено інші чинники затримки платежів, що є специфічними для позичальника, (наприклад, здійснення модифікації або реструктуризації). Кредитний ризик за фінансовим інструментом вважається низьким, якщо фінансовий інструмент має низький ризик настання дефолту, позичальник має потужний потенціал виконувати свої договірні зобов’язання щодо грошових потоків у короткостроковій перспективі, а несприятливі зміни в економічних і ділових умовах у довгостроковій перспективі можуть знизити, але не обов’язково, здатність позичальника виконувати свої зобов’язання щодо договірних грошових потоків. Фінансові інструменти не вважаються такими, що мають низький кредитний ризик лише на підставі того, що ризик дефолту за ними є нижчим, ніж ризик дефолту за іншими фінансовими інструментами Товариства або ніж кредитний ризик юрисдикції, в якій Товариство здійснює діяльність. Очікувані кредитні збитки за весь строк дії не визнаються за фінансовим інструментом просто на підставі того, що він вважається інструментом із низьким кредитним ризиком у попередньому звітному періоді, але не вважається таким станом на звітну дату. У такому випадку Товариство з’ясовує, чи мало місце значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання, а отже чи постала потреба у визначенні очікуваних кредитних збитків за весь строк дії. Очікувані кредитні збитки відображають власні очікування Товариства щодо кредитних збитків.

Управління капіталом Товариства спрямовано на досягнення наступних цілей: - зберегти спроможність Товариства продовжувати свою діяльність так, щоб воно і надалі забезпечувало дохід для учасників Фонду та виплати іншим зацікавленим сторонам; - забезпечити належний прибуток учасникам Товариства; - дотримання вимог до капіталу, встановлених регулятором, і забезпечення здатності Товариства функціонувати в якості безперервного діючого підприємства. Товариство вважає, що загальна сума капіталу, управління яким здійснюється, дорівнює сумі капіталу, відображеного в балансі.

ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СІТІ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" створено відповідно до рішення Загальних зборів Засновників (протокол № 1 від 27 червня 2008 року) та зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.07.2008 року, номер запису 1 070 102 0000 033657. Відповідно до Статуту Товариства розмір статутного капіталу станом на 08 липня 2008 року складає 8 000 000,00 грн. (Вісім мільйонів грн. 00 коп.). Згідно вимог Статуту Товариства вкладами учасників Товариства до статутного капіталу можуть бути виключно грошові кошти Розмір статутного капіталу Товариства відповідає вимогам чинного законодавства. Статутний капітал Товариства станом на 31.12.2025 року сплачений повністю та складає 8 000 тис. грн.

Статутний капітал Товариства сформовано внесками засновників. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу. Зміни статутного капіталу відбуваються за рішенням Загальних зборів Учасників.

Статутний капітал Товариства станом на 31.12.2025 року сплачений повністю та складає 8 000 тис. грн.

Збільшення власного капіталу відбулося за рахунок отримання прибутку за 2025 рік  у сумі 563 тис. грн. Податок на прибуток Товариство обраховує один раз на рік, за 2025 рік він складає 148 тис. грн. Чистий прибуток складає 415 тис. грн. Відрахування до резервного фонду Товариство здійснює за підсумками роботи року у розмірі 5% від чистого прибутку.

Всього змін у капіталі 415 тис. грн.

Розрахунок розміру власного капіталу Товариства станом на 31.12.2024 та 31.12.2025 наведений нижче:

Розрахунок розміру власного капіталу, тис. грн.

Зміни до стандартів, що були випущені та набули чинності з 1 січня 2025 року

МСФЗ, які прийняті, але не вступили в дію

Нижче наводяться стандарти і роз'яснення, які були випущені, але ще не вступили в силу на дату випуску фінансової звітності Фонду.

Відповідно до засад, визначених МСБО 10 «Події після звітного періоду» щодо подій після дати балансу, події, що потребують корегування активів та зобов’язань Фонду – відсутні. Відповідно до МСБО 10: події після звітного періоду - це сприятливі та несприятливі події, які відбуваються з кінця звітного періоду до дати затвердження фінансової звітності до випуску. Стандарт визначає два типи подій: а) події, які свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду (події, які вимагають коригування після звітного періоду); та б) події, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду (події, які не вимагають коригування після звітного періоду). На дату випуску цієї фінансової звітності Товариство продовжує діяльність без будь-яких суттєвих обмежень, не зважаючи на військовий стан, який триває. Керівництво компанії з управління активами контролює усі активи та операції. Управлінський персонал компанії вважає, що відсутні події після звітного періоду, які вимагають коригування фінансової звітності Фонду за звітний 2025 рік.

Річна фінансова звітність затверджена до випуску (з метою оприлюднення) керівником Товариства .

2026-01-30

На думку керівництва в Україні відсутні ознаки гіперінфляції, визначені МСБО 39. Управлінський персонал прийняв рішення не проводити перерахунок фінансової звітності за звітний період згідно з МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції».

На вимогу МСБО 24 "Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін" надається наступна інформація  про суми дебіторської або кредиторської заборгованості, що утворилася в результаті  операцій з пов'язаними  сторонами.

Для цілей цієї фінансової звітності сторони вважаються пов'язаними, якщо  одна з них має можливість  контролювати  іншу сторону або чинить істотний вплив  на іншу сторону при прийнятті фінансових та операційних рішень. При розгляді взаємовідносин  з кожною можливою пов'язаною стороною особлива увага приділяється сутності відносин, а не лише їх юридичній формі.

Пов'язані сторони можуть бути залучені в операції, що не здійснювалися б з непов'язаними сторонами, операції з пов'язаним

и сторонами можуть здійснюватися на таких умовах і на такі суми, які неможливі в операціях з непов'язаними сторонами.

Перелік пов'язаних осіб товариства:

Інформація про учасників товариства

Інформація про пов'язаних осіб власників Товариства - фізичних осіб

Інформація про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) Товариства

Інформація про керівника Товариства та його пов'язаних осіб

За звітний період не здійснювались операції з пов'язаними особами, що виходять за межі нормальної діяльності Товариства.

Станом на 31 грудня 2025 року безнадійної або простроченої заборгованості за операціями з пов'язаними особами немає.

Інформація щодо короткострокових виплат провідному управлінському персоналу наведено нижче:

Операції з пов'язаними особами:

Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку. За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов’язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов’язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов’язань більше 12 місяців). Товариство класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) моделі бізнесу суб’єкта господарювання для управління фінансовими активами; та б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу. Товариство визнає такі категорії фінансових активів: - фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку; - фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю. Товариство визнає такі категорії фінансових зобов'язань: - фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою собівартістю; - фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання Товариство оцінює їх за їхньою справедливою вартістю . При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між: а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов’язання) визнають у прибутку або збитку. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю, якщо він придбавається з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, який обліковується за амортизованою вартістю. Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.

Товариство класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) моделі бізнесу суб’єкта господарювання для управління фінансовими активами; та б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу. Товариство визнає такі категорії фінансових активів: - фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку; - фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю. Під час первісного визнання фінансового активу Товариство оцінює їх за їхньою справедливою вартістю . При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між: - балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та - отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов’язання) визнають у прибутку або збитку. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю, якщо він придбавається з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, який обліковується за амортизованою вартістю.

Торгівельна та інша кредиторська заборгованість

Довгострокова кредиторська заборгованість у Товариства відсутня.

Управління ризиками - це неперервний процес, у ході якого Товариство виявляє (ідентифікує) ризики, проводить оцінку їх величини, контролює ризикові позиції Товариства та фондів, враховуючи взаємозв'язки між різними групами та категоріями (видами) ризиків, а також здійснює моніторинг ризиків фондів та власного рівня ризику Товариства.

Ризики, на які наражаються Товариство та фонди, виникають на основі як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Значна частина зовнішніх факторів перебуває за межами контролю з боку Товариства, тому Товариство не може мати повної впевненості щодо часу виникнення та наслідків можливих майбутніх подій, які можуть вплинути на  її діяльність та результати фондів.

Система управління ризиками (СУР) Товариства покликана ідентифікувати зовнішні фактори та мінімізувати (оптимізувати) можливий вплив відповідних ризиків на Товариство та фонди, а також забезпечити мінімізацію ризиків, що можуть виникнути під впливом внутрішніх факторів Товариства.

Головними завданнями СУР є: ідентифікація ризиків, визначення профілю ризиків установи; якісне та кількісне оцінювання ризиків, виявлення істотних ризиків; вимірювання ризиків; визначення заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків; реалізація заходів з управління ризиками; постійний моніторинг ризиків; контроль за прийнятним для установи рівнем ризику; проведення моделювання та прогнозування процесів і майбутніх результатів діяльності установи на основі аналізу інформації та оцінки ризиків; визначення ефективності СУР та її удосконалення; надання оперативної, а також періодичної звітної інформації з питань управління ризиками виконавчому органу установи.

Керівництво Товариства визнає, що діяльність Товариства пов'язана з ризиками і вартість чистих активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб'єктивних чинників та об'єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких ризиків віднесено кредитний ризик, ринковий ризик та ризик ліквідності. Ринковий ризик включає валютний ризик, відсотковий ризик та інший ціновий ризик. Управління ризиками керівництвом Товариства здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом'якшення.

Кредитний ризик - ризик виникнення фінансових втрат (збитків) Компанії внаслідок невиконання в повному обсязі або неповного виконання контрагентом своїх фінансових зобов'язань перед Компанєю відповідно до умов договору.

Кредитні ризики, пов'язані з торговою та іншою дебіторською заборгованістю: Управління кредитним ризиком, пов'язаним з клієнтами, здійснюється кожним операційним підрозділом у відповідності з політикою, процедурами і системою контролю, встановленими Фондом. На підставі критеріїв внутрішнього рейтингу для всіх клієнтів встановлюються ліміти на здійснення операцій у кредит. Кредитна якість клієнта оцінюється на основі докладної форми оцінки кредитного рейтингу. Здійснюється регулярний моніторинг непогашеної дебіторської заборгованості клієнтів. Кредитний ризик, пов'язаний з фінансовими інструментами та грошовими коштами: Управління кредитним ризиком, обумовленим залишками коштів на рахунках у банках та фінансових організаціях, здійснюється у відповідності з рішеннями органів управління Фонду. Надлишки коштів інвестуються лише в затверджених контрагентів і в рамках кредитних лімітів, встановлених для кожного контрагента. Кредитні ліміти, встановлені для контрагентів щоквартально аналізуються Фондом і можуть бути змінені протягом року. Ліміти встановлюються з метою мінімізації концентрації ризиків і, таким чином, зменшують фінансові збитки, що виникають в результаті потенційного банкрутства контрагента.

Основним методом оцінки кредитних ризиків є оцінка платоспроможності контрагентів, для чого використовуються кредитні рейтинги та будь-яка інша доступна інформація, в тому числі фінансова звітність контрагентів, щодо їх спроможності виконувати боргові зобов’язання. Компанія використовує наступні методи управління кредитними ризиками: -встановлення внутрішнього обмеження обсягу дебіторської заборгованості в активах Компанії; -диверсифікацію структури дебіторської заборгованості Компанії; -аналіз платоспроможності контрагентів; -здійснення заходів щодо недопущення наявності в активах Компанії простроченої дебіторської заборгованості.

Ризик ліквідності - ризик виникнення збитків у Компанії у зв’язку з неможливістю своєчасного виконання ним в повному обсязі своїх фінансових зобов'язань, пов'язаних зі здійсненням спільного інвестування, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат, внаслідок відсутності достатнього обсягу високоліквідних активів.

Основними цілями управління ризиком ліквідності є упередження дефіциту ліквідних коштів для виконання грошових зобов’язань у повному обсязі та в установлені строки, здійснення невідкладних заходів щодо мінімізації негативних наслідків прояву ризику ліквідності.

Товариство здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Товариство аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов’язаннями, а також прогнозовані потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Ризик ліквідності - ризик виникнення збитків в установи у зв'язку з неможливістю своєчасного виконання нею в повному обсязі своїх фінансових зобов'язань, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат, внаслідок відсутності достатнього обсягу високоліквідних активів.

Основними цілями управління ризиком ліквідності є упередження дефіциту ліквідних коштів для виконання грошових зобов'язань у повному обсязі та в установлені строки, здійснення невідкладних заходів щодо мінімізації негативних наслідків прояву ризику ліквідності.

Товариство здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Товариство аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов'язаннями, а також прогнозовані потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Інформація щодо недисконтованих платежів за фінансовими зобов'язаннями Товариства в розрізі строків погашення представлена наступним чином.

- Коефіцієнт ліквідності становить 0,6746565

      Ризик ліквідності відсутній.

Валютний ризик - це ризик того, що справедлива вартість майбутніх грошових потоків за фінансовим інструментом коливатиметься внаслідок змін у валютних курсах. Валютні ризики у Фонду можуть виникати у зв’язку з володінням фінансовими інструментами, номінованими в іноземній валюті.

Ризик зміни відсоткової ставки - це ризик того, що справедлива вартість майбутніх грошових потоків за фінансовим інструментом коливатиметься, зважаючи на зміни ринкових відсоткових ставок.

Заборгованість за договорами з плаваючою процентною ставкою відсутні. Тому відсутній вплив процентоного ризику на діяльність Фонду в звітному періоді.

Керівництво Товариства здійснює огляд структури капіталу на щорічній основі. При цьому керівництво аналізує вартість капіталу та притаманні його складовим ризики. На основі отриманих висновків Товариство здійснює регулювання капіталу шляхом залучення додаткового капіталу або фінансування, а також виплати дивідендів та погашення існуючих позик. Товариство може здійснювати регулювання капіталу шляхом зміни структури капіталу. Система управління капіталом може коригуватись з урахуванням змін в операційному середовищі, тенденціях ринку або стратегії розвитку.

Товариство здійснює управління капіталом з метою досягнення наступних цілей:

- зберегти спроможність Товариства продовжувати свою діяльність так, щоб воно і надалі забезпечувало дохід для учасників Товариства та виплати іншим зацікавленим сторонам;

- забезпечити належний прибуток учасникам товариства завдяки встановленню цін на послуги Товариства, що відповідають рівню ризику.

- дотримання вимог до капіталу, встановлених регулятором, і забезпечення здатності Товариства функціонувати в якості безперервного діючого підприємства.

 Розмір власного капіталу станом на 31 грудня 2025 року, який становить 9 247 тис. грн.,  дорівнює сумі капіталу, відображеного в балансі та відповідає вимогам чинного законодавства та встановленим нормативам.

Станом на кожну звітну дату Компанія оцінює, чи зазнав кредитний ризик за її фінансовим активом значного зростання з моменту первісного визнання. При виконанні такої оцінки Компанія замість зміни суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов’язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструменту. Для виконання такої оцінки Компанія порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов’язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання. Компанія може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим активом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з’ясовано, що фінансовий актив має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату.

Методики оцінювання та вхідні дані, використані для складання оцінок за справедливою вартістю

 Товариство здійснює виключно безперервні оцінки справедливої вартості активів та зобов'язань, тобто такі оцінки, які вимагаються МСФЗ 9 та МСФЗ 13 у звіті про фінансовий стан на кінець кожного звітного періоду.

Методики оцінювання та вхідні дані, використані для оцінки справедливої вартості.

 Вплив використання закритих вхідних даних (3-го рівня) для періодичних оцінок справедливої вартості на прибуток або збиток

У  2025 році використання закритих вхідних даних (3-го рівня) для періодичних оцінок не вплинуло на прибутки або збитки Товариства.

 Рівень ієрархії справедливої вартості, до якого належать оцінки справедливої вартості, тис. грн.

Переміщення між 2-м та 3-м рівнями ієрархії справедливої вартості

В звітному періоді переведень між рівнями ієрархії не було.

Рух активів, що оцінюються за справедливою вартістю з використанням вихідних даних 3-го рівня ієрархії

Тис. грн.

 Інші розкриття, що вимагаються МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості"

    Справедлива вартість фінансових інструментів в порівнянні з їх балансовою вартістю:          

Справедлива вартість інструментів капіталу визначається на кожну звітну дату на підставі результатів фінансової звітності товариства або емітента, частку у статутному капіталі якого було придбано. Справедлива вартість поточних фінансових інструментів визначається на підставі отриманої доступної інформації в засобах відкритої масової інформації. На кінець звітного періоду інструменти капіталу відсутні.

Товариство веде облік виплат персоналу відповідно до МСБО 19 "Виплати працівникам".

До виплат персоналу належать:

- заробітна плата (основна та додаткова);

- виплата за невідпрацьований час;

- премії та інші заохочувальні виплати;

- виплати при звільненні;

- інші виплати.

Облік заробітної плати ведеться в розрізі кожного працівника. Товариство проводить нарахування заробітної плати двічі на місяць.

Розкриття інформації про податок на прибуток Податкові активи та зобов'язання з поточного податку на прибуток оцінюються в сумі, що передбачається до відшкодування податковими органами або що передбачається до сплати податковим органам. Податкові ставки та податкове законодавство, що застосовуються для розрахунку цієї суми - це ставки і законодавство, фактично прийняті на звітну дату. Витрати з податку на прибуток відображаються у фінансовій звітності Товариства відповідно до МСБО 12 «Податки на прибуток». Поточний податок на прибуток визначається виходячи з оподатковуваного прибутку за рік, розрахованого згідно норм податкового законодавства України.

Розкриття додаткової інформації Оподаткування У зв’язку з неоднозначним тлумаченням податкового законодавства України з боку податкових органів можливі донарахування податків та зборів, нарахування штрафів та пені, які Фонд змушений буде сплатити. Така невизначеність може вплинути на вартість фінансових інструментів, втрати та резерви під знецінення, а також на ринковий рівень цін на угоди. На думку керівництва Товариство сплатило усі податки, тому фінансова звітність не містить резервів під податкові збитки. Податкові звіти можуть переглядатися відповідними податковими органами протягом трьох років. Внаслідок наявності в українському податковому законодавстві положень, які дозволяють більш ніж один варіант тлумачення, а також через практику, що склалася в нестабільному економічному середовищі, за якої податкові органи довільно тлумачать аспекти економічної діяльності, у разі, якщо податкові ограни піддадуть сумніву певне тлумачення, засноване на оцінці керівництва, економічної діяльності Товариства, ймовірно, що Товариство змушене буде сплатити додаткові податки, штрафи та пені. Судові позови Станом на кінець звітного періоду Товариство не виступає у судових процесах ні в якості позивача, ні в якості відповідача. В ході нормального ведення бізнесу Товариство час від часу може отримати претензії. Виходячи з власної оцінки, а також внутрішніх професійних консультацій, керівництво Товариства вважає, що суттєві збитки за позовами не будуть понесені. Служба внутрішнього аудиту (контролю). У компанії з управління активами створено систему внутрішнього контролю, яка складається з підсистеми комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту. Посадовими особами системи внутрішнього контролю є комплаєнс-менеджер, ризик-менеджер та внутрішній аудитор, які призначаються відповідно до рішення Наглядової ради Товариства, підпорядковуються та звітують перед нею. Порядок утворення, можливість об’єднання функцій, призначення/звільнення посадових осіб системи внутрішнього контролю, порядок роботи, права та обов’язки, порядок взаємодії та інші умови, відповідно до чинного законодавства, регулюється окремими положеннями компанії з управління активами і затверджується рішенням Наглядової Ради Товариства.